Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (3) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (8) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Стремоухов О$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 12 Представлено документи з 1 до 12 |
|||
| 1. | 
Стремоухов О. О. Біохімічне вивчення нативної жовчі тварин [Електронний ресурс] / О. О. Стремоухов, Н. В. Деркач, Д. О. Барсук, І. О. Березенцева // Запорожский медицинский журнал. - 2012. - № 4. - С. 129-131. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2012_4_41 Представлены результаты изучения 6 образцов нативной желчи: бычьей - Bos taurus | ||
| 2. |
Стремоухов О. О. Вплив жовчних кислот на процеси травлення [Електронний ресурс] / О. О. Стремоухов // Запорожский медицинский журнал. - 2013. - № 6. - С. 47-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2013_6_14 Представлены результаты изучения влияния гликопротеинового комплекса желчи на эмульгирование жиров и двигательную активность желудочно-кишечного тракта. Определено содержание желчных кислот, ферментов и аминокислот. Установлены дозы, которые умеренно активируют двигательную активность мускулатуры тонкого и толстого кишечника. | ||
| 3. | 
Барсук Д. О. Біохімічне вивчення жовчі деяких видів птахів [Електронний ресурс] / Д. О. Барсук, О. О. Стремоухов, С. М. Коваленко // Український біофармацевтичний журнал. - 2014. - № 3. - С. 14-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2014_3_5 | ||
| 4. |
Стремоухов О. О. Мікробіологічний скринінг комплексів різних видів жовчі [Електронний ресурс] / О. О. Стремоухов // Український біофармацевтичний журнал. - 2013. - № 6. - С. 54-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2013_6_12 | ||
| 5. | 
Бородіна Н. В. Вивчення летких сполук осики [Електронний ресурс] / Н. В. Бородіна, В. М. Ковальов, О. О. Стремоухов // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2015. - Вип. 24(5). - С. 43-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2015_24(5)__9 Пошук нових природних джерел біологічно активних сполук з метою одержання ефективних та безпечних препаратів є однією з важливих задач сучасної фармакогнозії. Осика (тополя тремтяча, Populus tremula L., родина Salicaceae L.) здавна використовується в народній медицині, але її хімічний склад вивчено недостатньо. Тому було актуальним провести дослідження летких сполук (ЛС) у різних видах сировини осики. Мета роботи - провести вивчення якісного складу та кількісного вмісту ЛС осики. Об'єктами вивчення було обрано листя та бруньки тополі тремтячої. Вивчення ЛС проводили за методом газової хроматографії з масспектрометричним детектором. Встановлено якісний склад та кількісний вміст ЛС у листі та бруньках осики та ідентифіковано 63 сполук. У листі осики ідентифіковано 39 компонентів, у бруньках - 41 сполук. Висновок. Проведені дослідження показали, що в усіх видах досліджуваної сировини осики були присутні ЛС, а саме терпени, вуглеводні, жирні кислоти та їх похідні. Одержані дані будуть використані під час створення фітозасобів на основі осики. | ||
| 6. |
Стремоухов О. О. Вивчення фізико-хімічних та біохімічних показників жовчі тварин [Електронний ресурс] / О. О. Стремоухов // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2016. - Вип. 26. - С. 407-413. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2016_26_68 Жовч тварин - перспективне джерело одержання природних біологічно активних речовин. Вибір жовчі птахів для біохімічного та фізико-хімічного вивчення був зумовлений достатньої сировинною базою, а також зменшенням поголів'я корів і свиней на Україні, з яких одержують препарати жовчі. Мета роботи - вивчення фізико-хімічних та біохімічних показників жовчі тваринного походження для визначення перспективних джерел біологічно активних речовин і збільшення сировинної бази, за рахунок жовчі птахів. Сумарну кількість біологічно активних речовин визначали на біохімічному аналізаторі "Stat-fax 1904" з використанням стандартних реагентів фірм "Ольвекс діагностікум" та "Фелісіт-діагностіка", фізико-хімічні й органолептичні показники визначали за ДСТУ та ДФУ, експериментальні дані було зібрано в 2015 р. Встановлено фізико-хімічні та біохімічні показники жовчі: сумарну кількість жовчних кислот, загальних ліпідів, ліпопротеїдів високої (ЛПВГ) та низької густини (ЛПНГ), вільних жирних кислот, фосфоліпідів, холестерину, білірубіну, ферментів та загального білку. Висновки: одержані дані щодо хімічного складу сировини жовчі тварин вказують на перспективність подальших досліджень з метою створення препаратів на основі жовчі курчат та розробці нормативної документації на жовч птахів. | ||
| 7. | 
Стремоухов О. О. Спектрофотометричне визначення біологічно активних речовин у комплексах жовчі [Електронний ресурс] / О. О. Стремоухов, А. М. Рудник, К. В. Андріанов // Фармацевтичний часопис. - 2013. - № 1. - С. 141-145. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Phch_2013_1_30 | ||
| 8. |
Стремоухов О. О. Отримання та стандартизація ліпофільного комплексу жовчі тварин [Електронний ресурс] / О. О. Стремоухов // Фармацевтичний часопис. - 2013. - № 2. - С. 41-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Phch_2013_2_10 | ||
| 9. | 
Стремоухов О. Б. Обґрунтування конструктивної схеми подачі природного газу для автотракторних газодизелів [Електронний ресурс] / О. Б. Стремоухов // Вісник Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету. - 2017. - № 3. - С. 68-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vddau_2017_3_14 | ||
| 10. |
Стремоухов О. О. Порівняльне дослідження карбонових кислот надземної частини лохини звичайної [Електронний ресурс] / О. О. Стремоухов, О. М. Кошовий, Н. В. Бородіна, О. В. Криворучко // Український біофармацевтичний журнал. - 2018. - № 1. - С. 46-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2018_1_10 Серед ягідних культур все більшу популярність набуває лохина звичайна (Vaccinium uliginosum L.) з родини вересові (Ericaceae). Вона культивується в Україні як плодова, лікарська і декоративна рослина. Раніше вивчали прості феноли, гідроксикоричні кислоти, флавоноїди і дубильні речовини листя цієї рослини. Мета дослідження - вивчення якісного складу та кількісного вмісту карбонових кислот надземних органів лохини звичайної. Листя, стебла та плоди лохини звичайної заготовляли у 2016 році в садовому центрі "Садко" Київської області. Визначення карбонових кислот у сировині проводили на хроматографі Agilent Technologies 6890N з мас-спектрометричним детектором 5973N. Хромато-мас-спектрометричним методом у досліджуваній сировині лохини звичайної визначено вміст 37 карбонових кислот, із яких 17 жирних (13 насичених і 4 ненасичених), 9 ароматичних, 2 гідроксикислоти, 8 двоосновних кислот і 1 кетокислота. Переважають в усіх об'єктах дослідження з жирних кислот - пальмітинова, з гідроксикислот - лимонна, з ароматичних - бензойна і ванілінова, з двоосновних - малонова і щавлева кислоти. п-Гідроксицинамова кислота була ідентифікована лише в стеблах лохини, додекадикарбонова - у листі, октадикарбонова - у плодах, ферулова кислота - у листі і плодах рослини. Висновки: Хромато-мас-спектрометричним методом у листі, стеблах і плодах лохини звичайної визначено вміст 37 карбонових кислот. Загальний вміст ідентифікованих карбонових кислот у листі лохини становить 5867,84 мг/кг, у стеблах - 7918,61 мг/кг, у плодах - 23833,4 мг/кг. Подальше фармакогностичне вивчення надземних органів лохини звичайної є перспективним для створення на їх основі нових лікарських засобів. | ||
| 11. | 
Стремоухов О. О. Дослідження біологічно активних речовин леткої фракції вегетативних органів лохини високорослої [Електронний ресурс] / О. О. Стремоухов, О. М. Кошовий, М. А. Комісаренко // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2021. - Т. 14, № 2. - С. 185-193. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2021_14_2_9 Україна посіла друге місце у світі після Перу за темпами закладання нових плантацій лохини. Експерти оцінюють, що в Україні у 2018 р. відведено під нові плантації лохини від 0,7 тис. до 1,0 тис. гектарів. За останні 12 років лохина з маловідомого продукту перетворилася в одну з основних ягідних культур. У структурі комерційних площ лохина – на 3 місці після чорної смородини та суниці садової (полуниці). На першому місці за площами під лохиною в Україні – Житомирська область, далі – Волинська та Київська області. Експорт лохини з України може зрости до 20 тис. тонн через 5 років. Лохину вважають багатим джерелом біологічно активних речовин для фармацевтичного та медичного застосування, тому її дослідження – перспективний напрям фармацевтичної науки. В Україні немає жодного вітчизняного стандартизованого монопрепарату з лохини високорослої, є тільки дієтичні та функціональні добавки іноземного виробництва. За кордоном препарати з плодів лохини застосовують для поліпшення зору та як в’яжучі засоби при колітах, ентороколітах і діареях. Отже, розроблення вітчизняних стандартизованих лікарських засобів на основі сировини з лохини високорослої – актуальне завдання сучасної фармації. Мета роботи – вивчити фітохімічний профіль леткої фракції вегетативних органів (листя, стебел і плодів) лохини високорослої. Об’єкти дослідження – листя, плоди та стебла лохини високорослої (Vaccinium corymbosum L.), в яких методом хромато-мас-спектрометрії на газовому хроматографі Agilent Technologies 6890 із мас-спектрометричним детектором 5973 дослідили склад компонентів леткої фракції. Методом хромато-мас-спектрометрії у складі летких фракцій листя, плодів і стебла лохини високорослої виявили 65 речовин. У листі лохини високорослої визначили 49 речовин: 36 сполук терпенової природи, 13 органічних кислот, 2 сполуки не ідентифікували. У плодах лохини високорослої виявили 47 речовин: 36 сполук терпенової природи, 14 органічних кислот, 3 не ідентифіковані. У складі стебел лохини високорослої виявили 50 речовин: 33 сполуки терпенової природи, 14 органічних кислот, одна не ідентифікована. У результаті фітохімічних досліджень уперше встановили компонентний склад летких фракцій листя, стебел і плодів лохини високорослої флори України. Ідентифікували та встановили вміст 65 речовин, з-поміж них 14 органічних кислот і 39 сполук терпенової природи. | ||
| 12. | 
Стремоухов О. О. Елементарний склад, морфологічні та анатомічні ознаки листя лохини високорослої [Електронний ресурс] / О. О. Стремоухов, О. М. Кошовий, Т. М. Гонтова, М. А. Комісаренко, Н. В. Бородіна // Фітотерапія. - 2020. - № 1. - С. 50-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fch_2020_1_14 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |